1. (від нім. reiben — терти) Заст. Тертися, втиратися, натиратися (наприклад, ліками, маззю).
2. (від нім. reiben — терти) Заст. перен. Набридати, докучати комусь своїми проханнями або постійною присутністю; нав’язуватися.
Словник Української
Буква
1. (від нім. reiben — терти) Заст. Тертися, втиратися, натиратися (наприклад, ліками, маззю).
2. (від нім. reiben — терти) Заст. перен. Набридати, докучати комусь своїми проханнями або постійною присутністю; нав’язуватися.