райберування

1. Власна назва технології та методу обробки металевих поверхонь (зокрема, циліндрів двигунів внутрішнього згоряння) за допомогою спеціального інструменту — райберу (горизонтально-свердлильного або расточного верстата), що забезпечує високу точність розмірів, геометрії та якість поверхні.

2. Узагальнена назва процесу тонкого растачування, хонінгування або фінішної обробки отворів для досягнення високої точності та чистоти поверхні, незалежно від конкретного виробника обладнання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |