Значення
-
У юдаїзмі: духовний наставник, учитель, вчений знавець релігійних законів, який має право вчити та тлумачити священні тексти, а також вирішувати питання релігійно-правового характеру в єврейській громаді.
-
Почесний титул, що використовується як звертання до вчителя або духовної особи в юдаїзмі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. раввін, р. раввіна, д. раввіну, з. раввіна, о. раввіним, м. раввіні, к. раввіне