Словник Української Мови
Буква
1. Орган місцевого самоврядування в містах та деяких великих селищах у багатьох європейських країнах, а також будівля, де розміщується цей орган.
2. Історично — орган міського управління та суду в західноєвропейських та українських містах (у XIV—XVIII ст.), а також будівля, де засідав цей орган.
3. Характерна громадська будівля в європейських містах, часто архітектурна пам’ятка, де традиційно розміщуються органи міської влади.
Приклад 1:
Ратуша теж частково була вже прикрашена святковою ілюмінацією. За нею знову тяглися ті вузенькі сліпі вулички, де завжди по коліна смердючого темного лою, де нестерпно разить чимось квасним і розкладеним, зацвілим і перебродженим, де в колодязях внутрішніх дворів усе біле від голубиного посліду, віялами розходяться змахи крил птахів і лиликів, сплутані ґалереї обліплюють будинки, мов ластів’ячі гнізда, й у несвіжих випарах цих гнилозубих дворів вічно сохнуть — чи гниють — разки дрантивого шмаття.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”