Словник Української Мови
Буква
1. (від нім. Rathaus) Історична назва міського органу самоврядування в Україні (особливо на західноукраїнських землях), а також будівлі, де розміщувалося це управління; синонімічне до “магістрат”.
2. Будівля міської ради, міського управління в деяких європейських країнах, часто архітектурна пам’ятка.
Приклад 1:
Не швидко бідні схаменулись І в ратуш підтюпцем сунулись, Уже як вечір наступив. Тут думу довгую держали, І всяк компоновав своє, І вголос грімко закричали, Що на Латина всяк плює І на грозьбу не уважає, Війну з Енеєм починає, Щоб некрут зараз набирать; І не просить щоб у Латина З казни його ані алтина, Боярські гроші шафовать.
— Самчук Улас, “Марія”