раціонально-економічний

1. Пов’язаний з економічною діяльністю, що ґрунтується на принципах раціональності, розсудливого та оптимального використання ресурсів для досягнення максимального корисного результату.

2. Характерний для економічного мислення або підходу, що виключає марнотратство і вимагає обґрунтованих, ефективних витрат.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |