1. (екон.) Вдосконалення методів і організації виробництва, праці та управління для підвищення їх ефективності, зниження витрат і покращення якості продукції.
2. (психол.) Захисний психологічний механізм, при якому суб’єкт намагається логічно обґрунтувати та пояснити свої неприйнятні думки, почуття чи вчинки, щоб зберегти позитивну самооцінку.
3. (філос.) Процес посилення ролі розуму, раціонального мислення та логіки в житті особистості або суспільства, часто протиставляється емоційності чи ірраціональним початкам.