Словник Української Мови
Буква
1. Встановлена норма харчових продуктів або корму, що видається на певний період (день, тиждень тощо).
2. Сукупність харчових продуктів або страв, що споживає людина чи тварина протягом певного часу; харчовий режим.
3. У тваринництві — добовий набір кормів, складений з урахуванням виду, віку, стану та продуктивності тварини для забезпечення її поживними речовинами.
Приклад 1:
Пастухам іноді вдавалося поживитися м’ясом, загалом же і їхній харчовий раціон обмежувався хлібом та овочами. Меню заможних єгиптян було значно багатшим.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
ін., а збиральництво доповнювало калорійний м’ясний раціон необхідними вітамінними добавками. Так жили палеояпонці протягом кількох десятків тисяч років, аж доки масштабне потепління XV тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”