Значення
-
Чоловіче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ зі значенням “військо” та “мир”, що може тлумачитися як “той, хто бореться за мир” або “воїн миру”.
-
Історична та літературна персона: князь або боярин, згаданий у “Слові о полку Ігоревім” серед трьох найвідважніших воїнів-дружинників (Рагдай, Ратмир, Тетмир).
-
У культурному контексті — символ лицарської доблесті, вірності та відваги, що походить з давньоруського епосу та літературних творів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ратмир, р. ратмиру, д. ратмирові, з. ратмир, о. ратмиром, м. ратмирі, к. ратмире