рать

1. (історичне) Військо, бойова дружина, загони для війни; також сама війна, битва.

2. (переносне, заст., рідко) Суперечка, сварка, сутичка.

Приклади вживання слова

рать

Приклад 1:
По­го­див тоді бог ко­за­кам над­рать у своїх во­рогів уся­чи­ни, що не один стар­ши­на, мов який ду­ка, їздив рид­ва­ном. Бли­ща­ли мідяні, по­зо­ло­тис­ти гер­би на рид­вані в Че­ре­ва­ня; ми­готіла в очах до­ро­га го­рорізьба – ле­ви, стру­сові пір’я, бу­ла­ви з бун­чу­ка­ми; а тих, мо­же, пе­ре­ве­лось і код­ло, що си­ми гер­ба­ми ве­ли­ча­лись… Ма­ти з доч­кою сіли в рид­ван, а Че­ре­вань не по­ки­дав-та­ки ко­за­ко­ван­ня – поїхав на про­щу вер­хи.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 2:
Єсть дажи така версія, шо це у нього було секретне заданіє: нахвалювати дибільний ход 1. b2-b4, котрий він раді дєла перейменував на свою честь, винят­ ково перед буржуазними мастірами шахмат (проще говоря — заси­ рать їм мазги). Шоб, значить, іменно вони, еті скриті враги совєц­ кой власті, чаще іграли сію нісуразіцу.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”