рашкуль

[rɑʃkulʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (від нім. Raskel) — спеціальний інструмент у вигляді металевої пластини з зубцями, що використовується в поліграфії та палітурній справі для нанесення на папір або картон борозенок (бичків) для акуратного згинання.

  2. (рідко) — інша назва для рашпіля, напилку з грубою, великою насічкою для обробки дерева, шкіри чи м’яких металів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рашкуль, р. рашкуля, д. рашкулеві, з. рашкуль, о. рашкулем, м. рашкулеві, к. рашкулю

Більше записів