рапсодичність

1. Властивість художнього твору, мови чи викладу думок, що характеризується поєднанням різнорідних, часто контрастних елементів, образів або настроїв, нагадуючи вільну форму та емоційну піднесеність давньогрецької рапсодії.

2. У музиці — властивість твору, що відзначається вільним, імпровізаційним розвитком тем, емоційною принесеністю та контрастністю музичних образів, характерна для музичної форми рапсодії.

3. Переносно — висока, натхненна емоційність, пристрасність у висловлюванні почуттів або думок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |