Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
2. (Заст., спец.) Розміщення, розташування чогось у певному порядку, за ступенем важливості, значення або за іншим ознакою; порядок, черговість, градація.
Приклад 1:
По шапці всякий розличався, Вписали військо під ранжир; Пошили сині всім жупани, Наспід же білії каптани, – Щоб був козак, а не мугир. В полки людей розпреділивши, І по кватирям розвели, І, всіх в мундири, нарадивши, К присязі зараз привели, На конях сотники финтили, Хорунжі усики крутили, Кабаку нюхав асаул; Урядники з атаманами Новими чванились шапками, І ратник всякий губу дув.
— Самчук Улас, “Марія”