1. (діал.) Старовинний верхній одяг з грубого сукна, який носили селяни в Карпатах та на Гуцульщині; тип довгополого плаща або кожуха.
2. (перен., рідко) Про людину незграбної, мішкуватої статури або про того, хто неохайно, невміло одягнений.
рантух
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але ти нічо не знаєш, ти ще лиш ходити ледви знаєш, то я вмію брикати, як кінь… Ховайси за маму, о, знов пускає світло, але біле, біле, як рантух, зараз на нас наверне, аді, які ми білі, а вже кулі знов свищуть. Овва, як мене куля трафить, то я ляжу коло мами та й умру, а ти сама не трафиш до вуйка.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”
Частина мови: іменник (однина) |