Словник Української Мови
Буква
1. Сорт дрібних яблук, виведений шляхом схрещування яблуні сибірської (ягодної) з європейськими сортами або китайкою; дерево такого сорту.
2. Плід (яблуко) дерева такого сорту, що відрізняється дрібним розміром, міцною м’якоттю, часто кислувато-терпким смаком і хорошою зберіганістю.
Приклад 1:
Агонія слив і ранет найп’яніше похмілля Колись перестигне — і сад перетвориться в сад, І дощ перетвориться в дощ, ніби в плач за покійним. Здається, я чую: вони мене кличуть назад, В безвітряну спеку, де вічність прозора й постійна.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”