ральний

Приклад 1:
Зов­сiм не тя­мив дi­ла, так i не ве­ре­ду­вав вже нi­чо­го, не так, як наш ге­не­ральний суд­дя, не­хай царст­вує! Той бу­ло – i не ду­май йо­го зо­пи­ни­ти: чи до дi­ла, чи не до дi­ла, знай пiд­пи­сує, що по­па­да.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 2:
Іван Біберович і Іван Гриневецький уложать реґулямін теат- ральний з артистами, уділять його Виділові “Руської Бесіди” до одобрення найдальше до кінця марця 1882 (два) і приймуть всякі зміни, які Виділ “Руської Бесіди” у Львові узнав би відповідними. В склад сього реґуляміну має ввійти в особенності те застереження, що, кари накладані на членів / 303 трупи після реґуляміну через дирекцію, припадають на фонд запомоговий або пенсійний артистів руської народної сцени, стоячої під зарядом Виділу “Руської Бесіди” у Львові.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”