Словник Української Мови
Буква
1. Визначати кількість кого-, чого-небудь, підраховувати, підсумовувати.
2. Розглядати кого-, що-небудь у певній якості, вважати, думати про когось, щось певним чином.
3. Бути впевненим у чомусь, розраховувати на когось, щось, покладати сподівання.
4. (у математиці) Виконувати які-небудь обчислення, розв’язувати арифметичні задачі.
Приклад 1:
Більше нічого в Братиславі не сталося, коли не рахувати того малоймовірного факту, що саме там Перфецькому вдається роздобути австрійську візу (і не в амбасаді, як це зазвичай роблять усі мандрівники, а в самаркандського цигана Яшкіна, що з ним наш Орфей- ський знюхався в якійсь передміській нічліжці). І таким чином на шляху героя нашої розповіді постає Відень, цей зовсім інший світ.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Якщо використати біле світло, то інтерференційні максимуми для кожної довжини хвилі будуть зміщені один від – носно одного і матимуть вигляд райду ж- них смуг, які будуть починатись фіолет о- вим і закінчуватись черво ним кольором, якщо рахувати від точки O (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
XIV Данько занімів на місці і почав рахувати кроки. Ішов один чоловік.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”