Словник Української Мови
Буква
Процес обчислення, підрахунку кількості чогось або визначення числових значень.
Дія за значенням дієслова «рахувати»; здійснення математичних операцій, переважно додавання.
У переносному значенні — врахування, прийняття до уваги певних факторів, обставин при ухваленні рішення.
Приклад 1:
Зате скловидну пасту японці виготовляли вже на початку н. е. Тоді ж остров’яни опанували рахування до десяти, навчилися будувати складні іригаційні системи, створення яких вимагало певних знань у галузі елементарної геометрії. Справжніх висот досягли японці в мистецтві татуювання, шо засвідчило відповідний рівень естетики, хімічних та медичних знань.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”