Значення
-
(у мусульманській міфології) один з епітетів Аллаха, що означає «милостивий», «милосердний»; також використовується як власна назва в словосполученні «ар-Рахман».
-
(історичне, етнографічне) представник легендарного прадавнього народу або племені, який у східнослов’янському фольклорі та давніх повістях уявлявся благочестивим, мирним і справедливим; часто асоціюється з ідеалізованим минулим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рахман, р. рахмана, д. рахманові, з. рахмана, о. рахманом, м. рахмані, к. рахмане