рахівниця

[rɑxiʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Історичний пристрій для арифметичних обчислень у вигляді рамки з нанизаними на стрижні кісточками (костями), що пересуваються; абак.

  2. Розмовна назва для будь-якого пристрою, приладу чи таблиці, що використовуються для підрахунків, обліку (наприклад, лічильник, табулятор, облікова книга).

  3. Переносно: основа, система, за допомогою якої щось оцінюють, вимірюють або підраховують (наприклад, моральні критерії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рахівниця, р. рахівниці, д. рахівниці, з. рахівницю, о. рахівницею, м. рахівниці, к. рахівнице

Більше записів