рахіля

1. Жіноче ім’я єврейського походження (івр. רָחֵל — Raḥēl, буквально «овечка»), що вживається в українській мові.

2. За біблійною традицією — друга дружина патріарха Якова, молодша дочка Лавана, сестра Лії, мати Йосипа та Веніаміна; одна з праматірів ізраїльського народу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |