рагуль

1. (заст.) Селянин, хлібороб, пахар; сільський житель.

2. (перен., розм., часто зневажл.) Невихована, некультурна, груба людина; простак.

3. (перен., розм., часто зневажл.) Людина з провінції, яка за манерами чи смаками не відповідає уявленням про столичного чи міського мешканця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |