рафаїл

1. Чоловіче особове ім’я єврейського походження (івр. רְפָאֵל — «Бог лікує»), що вживається в українській мові переважно в релігійному або історико-культурному контексті.

2. В християнській та юдейській традиціях — один з семи архангелів, який згадується в неканонічній Книзі Товита; вважається покровителем мандрівників, лікарем і целителем.

3. У мистецтві — поширений сюжет зображення архангела Рафаїла, часто разом з іншими архангелами або в сценах подорожі з Товієм.

Приклади:

Приклад 1:
Таким був проводир Товії Рафаїл. Ангел, апостол та істинний богослов є одне й те ж. Та звідкіля знати, хто посланий Богом?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Чуєш, Рафаїл c’ Який же оцей найближчий натовп? – Шум колісниць, – відповів він, – удари бичів, кінськиіі тупіт і свист засвідчує, що ця громада є полком честолюбці в ; а перед нею натовп – це торжество насолодолюбців.
— Тютюнник Григорій, “Вир”