Значення
-
Чоловіче особове ім’я єврейського походження (івр. רְפָאֵל — «Бог лікує»), що вживається в українській мові переважно в релігійному або історико-культурному контексті.
-
В християнській та юдейській традиціях — один з семи архангелів, який згадується в неканонічній Книзі Товита; вважається покровителем мандрівників, лікарем і целителем.
-
У мистецтві — поширений сюжет зображення архангела Рафаїла, часто разом з іншими архангелами або в сценах подорожі з Товієм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рафаїл, р. рафаїла, д. рафаїлові, з. рафаїла, о. рафаїлом, м. рафаїлі, к. рафаїле
Походження слова (Етимологія)
Рафаїл — це чоловіче ім’я, яке походить від давньоєврейського імені Ріфаель (רְפָאֵל), що означає «Бог зцілив» або «Боже зцілення». Ім’я складається з двох частин: дієслова «рафа» (зцілив) та іменника «Ель» (Бог). Це ім’я відоме з біблійної традиції, де архангел Рафаїл є одним із семи архангелів, покровителем мандрівників і лікарів. В українську мову ім’я прийшло через грецьке посередництво, а в давньоукраїнських текстах воно зафіксоване у формі «Рафаиль» (1627 р.).