1. Звертатися до когось за порадою, обговорювати щось із когось, шукати спільного рішення; консультуватися, обмірковувати разом.
2. (заст.) Проводити нараду, збори для обговорення важливих справ; вічувати.
Словник Української Мови
Буква
1. Звертатися до когось за порадою, обговорювати щось із когось, шукати спільного рішення; консультуватися, обмірковувати разом.
2. (заст.) Проводити нараду, збори для обговорення важливих справ; вічувати.
Приклад 1:
Ми почали втрьох радитися, але поступово запал підносився, атмосфера насичувалася електрикою. Дуже швидко я випав з гри.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”