радіозв’язок

1. Технологія передачі та прийому інформації (мови, сигналів, даних) на відстань за допомогою радіохвиль.

2. Сукупність технічних засобів та організаційних структур, що забезпечують такий обмін інформацією.

3. Конкретний сеанс або можливість обміну повідомленнями між двома або більше пунктами за допомогою радіоапаратури.

Приклади:

Приклад 1:
Ситуація радикально змінилася наприкінці XIX ст., коли відбулася друга промислова революція, яка не тільки зумовила зміни в промисловому виробництві (застосування нафти й газу як палива, використання електроенергії, можливість великомасштабного випуску продукції фабричними підприємствами) і на транспорті (до водного та залізничного транспорту приєднатися автомобільний, повітряний, трубопровідний), але й у сфері зв’язку (виникли теле- фонний, телеграфний, радіозв’язок). Це спричинило зміни в галузевій та організаційній структурі господарства розвинених країн, зокрема у сфері розподілу (торгівлі), де невеликі компанії з малим радіусом дії поступилися місцем великим вертикально інтегрованим корпораціям.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”