радіозаєць

[rɑdiozɑjɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Невеликий портативний радіоприймач, призначений для потайного прослуховування радіомовлення, переважно іноземних радіостанцій, що було заборонено в тоталітарних державах (зокрема, в СРСР).

  2. Переносний радіоприймач, який використовувався радянськими дисидентами та іншими громадянами для нелегального прийому “голосів із заходу” (наприклад, радіостанцій “Свобода”, “Голос Америки”, “Бі-Бі-Сі”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. радіозаєць, р. радіозаєць, д. радіозаєць, з. радіозаєць, о. радіозаєць, м. радіозаєць, к. радіозаєць

Більше записів