радіозаслін

1. Технічний пристрій або конструкція, призначені для екранування (блокування) радіохвиль, електромагнітного випромінювання або радіоперешкод з метою захисту обладнання, приміщень або територій.

2. У радіотехніці та зв’язку — перешкода природного або штучного походження (наприклад, гірський хребет, спеціальна споруда), що поглинає або відбиває радіохвилі, обмежуючи зону їх поширення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |