радіоточка

1. Технічний пристрій для прийому радіомовлення, що встановлюється у житлових приміщеннях, установах або на вулицях і підключається до загальної радіотрансляційної мережі.

2. Місце (кімната, приміщення) у будівлі або установі, де зосереджено обладнання для трансляції радіопрограм через таку мережу.

3. Застаріла назва радіовузла, невеликої радіостанції або радіоприймача, що використовувалась на початку розвитку радіомовлення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |