1. (у геофізиці) Пов’язаний з вивченням поширення радіохвиль, що виникають під час сейсмічних коливань земної кори.
2. (у планетології) Стосовний до методу дослідження внутрішньої будови планет (наприклад, Місяця) шляхом аналізу поширення радіохвиль, створених штучними сейсмічними ударами.