Словник Української Мови
Буква
1. Технічний пристрій для відтворення звуку, що передається радіомовною станцією; радіоприймач з підсилювачем, призначений для колективного прослуховування у громадських місцях, на вулиці чи на підприємстві.
2. Розмовна назва гучномовця (репродуктора), що входить до складу такого пристрою або підключений до радіотрансляційної мережі.
Приклад 1:
купив радіорепродуктор, включив — хата трохи ожила, а головне — матиму щодня інформації про стан на фронті (часопису тепер не маю). Вчора — морока з піаніно, яке досі на старому приміщенні, там ремонт, його обляпали й полонені узбеки на ньому грають (жах!
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”