Значення
-
Метод дистанційного дослідження поверхні небесних тіл (планет, супутників) за допомогою радіохвиль, що дозволяє складати карти їхнього рельєфу та фізичних властивостей на основі аналізу відбитого або власного радіовипромінювання.
-
Процес створення карт або зображень об’єктів за допомогою радіолокаційних систем, що застосовується в астрономії, планетології, геофізиці та для моніторингу Землі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. радіокартографування, р. радіокартографування, д. радіокартографуванню, з. радіокартографування, о. радіокартографуванням, м. радіокартографуванні, к. радіокартографування