1. (в біохімії та медицині) Пов’язаний з радіоімунологією — методом дослідження, що поєднує використання радіоактивних ізотопів і принципи імунології для визначення вкрай малих кількостей біологічно активних речовин (наприклад, гормонів) у рідинах організму.
2. (про метод, аналіз) Такий, що ґрунтується на специфічній взаємодії антигену з антитілом, міченим радіоактивним ізотопом, для кількісного вимірювання речовини.