1. Оснащення певної території (населеного пункту, району тощо) мережею радіотрансляційних ліній та обладнанням для централізованого мовлення, що дає змогу абонентам через гучномовці або радіоприймачі слухати радіопрограми.
2. Історично: процес масового впровадження радіотрансляційного зв’язку як основного способу поширення інформації та радіомовлення серед населення.