Значення
-
У давньогрецькій міфології — один із трьох суддів підземного царства (поряд з Еаком і Міносом), син Зевса та Європи, відомий своєю справедливістю за життя, за що отримав право судити померлих у підземному світі.
-
(Переносно, книжн.) Справедливий, неупереджений і безкомпромісний суддя або оцінювач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. радамант, р. радаманту, д. радамантові, з. радамант, о. радамантом, м. радаманті, к. радаманте