Словник Української Мови
Буква
1. Жінка, яка перебуває в рабстві, є власністю господаря та позбавлена особистої свободи.
2. Переносно: жінка, яка сліпо підкоряється комусь або чомусь, знаходиться в повній залежності від когось (наприклад, від своїх пристрастей, звичок, іншої людини).
Приклад 1:
Уперта річ твоя, ти мов рабиня, що знає волю пана і не слуха. Таких рабів сувора кара жде.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Так, рабиня-наложниця користувалася перевагами перед іншими рабинями, її саму та її дітей заборонялося продавати, після смерті пана всі вони ставали вільними (§ 146, 171). Відпускалися на волю також колишні вавилонські громадяни, які потрапили в рабство за межами країни.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”