1. (в історії) насильницьке захоплення та поневолення людей з метою продажу в рабство або примусу до панщини.
2. (переносно) жорстоке пограбування, розорення, спустошення, що супроводжується насильством.
рабування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Неначе лиш улягаю силі рабування і самознищую буремний дух. Малію, обертаючись на тугу, пряму, як смерть, і чорну, ніби смерть.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: іменник (однина) |