Особа, яка володіє рабами, експлуатує їхню працю та розпоряджається ними як власністю.
Представник соціального класу або верстви, що має право володіти рабами в рабовласницькому суспільстві.
Словник Української Мови
Буква
Особа, яка володіє рабами, експлуатує їхню працю та розпоряджається ними як власністю.
Представник соціального класу або верстви, що має право володіти рабами в рабовласницькому суспільстві.
Приклад 1:
«Вмирає пізно чоловік,..» Вмирає пізно чоловік, а родиться дочасно, тому й на світі жити звик, як раб і рабовласник. Він като-жертва, жертво-кат страждає і богує, іде вперед, немов назад, як душу гнів руйнує.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”