работорговець

[rɑbotorɦoʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Особа, яка займається купівлею, продажем або обміном людей як рабів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. работорговець, р. работорговця, д. работорговцеві, з. работорговця, о. работорговцем, м. работорговцеві, к. работорговцю

Більше записів