Словник Української Мови
Буква
1. Купівля-продаж людей у рабство як економічна діяльність та система примусового переміщення людей з метою їх експлуатації.
2. Історична практика, що існувала в різних цивілізаціях, зокрема трансатлантична торгівля африканськими рабами, яка досягла значного розмаху в XVI–XIX століттях.
Приклад 1:
Основними джерелами рабства були війни, работоргівля, спадкове рабство, обернення на рабів правопорушників. У Стародавньому Вавилоні раби вже були юридично безправною масою, їх таврували (голили півголови чи робили спеціальне татуювання), нерідко тримали в кайданах.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”