пюпітр

1. Висока підставка з похилою дошкою для нот, яку використовують музиканти під час виконання творів.

2. Висока підставка з похилою дошкою для книг, рукописів або паперів, за якою працюють стоячи.

Приклади вживання

Приклад 1:
Передпокій великий, декілька дверей, крізь одні видко килим, фотелі й пюпітр. Покоївка йде до дверей праворуч, легесенько стукає й говорить: — Панночко, до вас прийшли!
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |