Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пюпітр, р. пюпітра, д. пюпітрові, з. пюпітр, о. пюпітром, м. пюпітрі, к. пюпітре
Походження слова (Етимологія)
Слово «пюпітр» походить з французької мови, де «pupitre» означає «пюпітр» або «пульт». Французьке слово, у свою чергу, походить від латинського «pulpitum», що означало «дощаний поміст», «трибуна», «кафедра» або «сцена». Таким чином, пюпітр — це столик з похилою поверхнею, на який кладуть книги або ноти для читання чи виконання.