1. Властивість або стан простору, що характеризується наявністю п’яти незалежних вимірів (довжини, ширини, висоти, часу та ще одного додаткового параметра), поняття, що використовується в теоретичній фізиці, математиці та геометрії для опису моделей, що розширюють звичний чотиривимірний простір-час.
2. У переносному, часто філософському чи художньому сенсі — надзвичайна складність, багатогранність явища, ідеї чи твору, що не може бути повністю осягнута в рамках звичайних (чотирьох) вимірів сприйняття.