п'ятиверхий

[p'jɑtɪʋɛrxɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який має п’ять поверхів, п’ятиповерховий (про будівлю, споруду).

  2. Який має п’ять верховин, п’ять гірських вершин (про хребет, масив).

  3. У складі власної назви: П’ятиверхий монастир — народна назва Успенського собору Києво-Печерської лаври, що мав п’ять бань (глав).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. п'ятиверхий, р. п'ятиверхого, д. п'ятиверхому, з. п'ятиверхого, о. п'ятиверхим, м. п'ятиверхім

Більше записів