п’ятиактність

1. Властивість художнього твору (переважно драматургічного), що складається з п’яти основних частин (актів), які відповідають класичній структурі розвитку конфлікту: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація та розв’язка.

2. Термін у літературознавстві та театрознавстві для позначення традиційної композиційної будови класичної драми, закріпленої в європейській традиції епохою Просвітництва.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |