п'янючий
[p'jɑnjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який має властивість п’янити, спричиняє стан сп’яніння (про напої, речовини тощо).
-
Який викликає захоплення, приємне запаморочення, емоційне сп’яніння (про враження, почуття, стани).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. п'янючий, р. п'янючого, д. п'янючому, з. п'янючого, о. п'янючим, м. п'янючім