1. Зменшувально-пестлива форма до прикметника “п’яний”: трохи п’яний, у стані легкого сп’яніння.
2. (переносно) Захоплений, сповнений радісного збудження або ейфорії від якихось сильних відчуттів, вражень.
Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма до прикметника “п’яний”: трохи п’яний, у стані легкого сп’яніння.
2. (переносно) Захоплений, сповнений радісного збудження або ейфорії від якихось сильних відчуттів, вражень.
Приклад 1:
Отак не раз і не два вигукує, було, розпалившись, п’яненький Мирін своїм сусідам, як посходяться де на гулянку, під неділю або під свято. Піщани слухають, міркують… Дехто з давніших хліборобів і заспорить з Мироном: як і в старину добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”