Тлумачення із “Словника української мови”* П У ЖАЛНО , а, с. Рукоятка батога , пуги . Пропав батіг – пропадай і пужално ! (Укр.. присл.., 1955, 107); Кайдаш.. побіг за волами , спиняв їх , бив пужалном по мордах , але важкі воли не могли здержати воза (Н.- Лев ., II, 1956, 317); Марко тпрукнув на воли , показав вишневим пужалном на дорогу (Тют., Вир , 1964,
пужално
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Біля коней, що вихваляють чорні білозубі цигани, поважно ходять дядьки з виглядом знавців і цьвохкають батіжками, що тримають за пужално, їх жилаві й натруджені руки, руки степових богатирів. І тут же, в цьому барвистому і різноголосому гомоні, грають у рулетку люди, забувшії од звірячої жадоби навіть про епілептика, що лежить під столом з рулеткою.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |