путяще

Тлумачення із “Словника української мови”* ПУТ Я ЩЕ , розм. Присл. до пут я щий . Тлумачення із “Словника української мови”* ПУТ Я ЩИЙ , а, е, розм. Те саме , що п у тній . Всі радили Мотрі йти до Семена . Він чоловік добрий , путящий , має своє поле , свою хату ( Коцюб ., І, 1955, 44); Жив чоловік і – нема . А який гармоніст путящий ! Чи хрестини , чи весілля , чи так яке гуляння , то вже без Петруся не обійдеться (Тют., Вир , 1964, 337); – Я думав , що тобі й справді яка путяща думка прийшла в голову ! (Н.- Лев ., І, 1956, 128); Батько навіть її пісень не любив , бо ж вони відривають чоловіка від путящого діла ( Стельмах , Хліб .., 1959, 497); – Може , таки з тебе щось путяще вийде ( Рудь , Гомін .., 1959, 82); – Ну й дивак же ти ! Я думав , щось путяще скажеш (Шиян, Баланда , 1957, 48); [ Логвин :] Осінь вже надворі , скоро й зима , а в мене ні кожушини , ні свитини путящої … (Кроп., III, 1959, 149); Наскладали дещицю за літо , ідемо на ярмарок . Нема на наші гроші путящого коня ( Гончар , І, 1954, 490).

Приклади вживання слова

путяще

Приклад 1:
В тій буденній обстанові Раз побачивши поета, Дехто й думає: «Чи вийде Що путяще з Назарета?» — Говорімо правду, — закінчив він, — не я вас покинув, а ви мене, бо я вам наскучив. І лучче було б, якби я одразу був сидів безвихідно в своїй самоті і не вилізав до людей, щоб потім давати собою розчарування для них… Кажете, що од мене тхне віща поезія?
— Тютюнник Григорій, “Вир”