пуцьвірінок

Пуцьвірінок — власна назва, що позначає міфічну істоту або фольклорного персонажа, який, за повір’ями, є духом або примарою, що з’являється на перехрестях доріг (шляхів) і вводить мандрівників в оману, збиваючи з правильного шляху.

Пуцьвірінок — у переносному значенні: людина, яка постійно змінює свої рішення, погляди або життєві шляхи; непостійна, вагаючася особа.

Приклади вживання

Приклад 1:
Було, власними руками годує Його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює. Усю зиму й осінь з хати не випустить.
— Невідомий автор, “188 Skarb Olieksa Pietrovich Storozhienko”

Частина мови: іменник (однина) |