примар

[prɪmɑr] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У давньоримській міфології — божество, що охороняє вхід до дому, храму чи міста; дух-охоронець порога.

  2. У переносному значенні — символ, втілення, уособлення чого-небудь (наприклад, ідеї, якості, явища).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. примари, р. примар, д. примарам, з. примари, о. примарами, м. примарах, к. примари

Більше записів