примучений

[prɪmut͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який був змушений до чогось, підданийпримусу; вимушений.

  2. Неприродній, невільний, натягнутий; уживаний через зовнішні обставини, а не через внутрішню потребу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. примучений, р. примученого, д. примученому, з. примученого, о. примученим, м. примученім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів